- Головна /
- Бібліотека /
- Уроки /
- Літературний експрес
Літературний експрес
Мета: повторити,
узагальнити й систематизувати вивчене протягом року; удосконалювати навички
аналізувати, робити висновкий узагальнення; зацікавлювати класикою
зарубіжної літера
Міжпредметні зв’язки: література, образотворче мистецтво, етика, психологія.
Обладнання: книжкова виставка,
репродукції картин та ілюстрації, мультимедійна презентація.
Тип уроку: урок повторення,
узагальнення й систематизації знань.
Лейтмотив: Читання ─ це
віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.
В.Сухомлинський
Вступне слово
вчителя
Дорогі діти! Добігає кінця
навчальний рік. Проведено майже сім десятків уроків, на яких вивчалися твори
багатьох національних літератур, різні
за жанрами й тематикою, але цікаві за змістом, темами та проблемами,
характерами героїв. Самуїл Маршак стверджував: «У кожної книги своя доля і своя
тривалість існування. Є книги ─ одноденки, а є книги, які переходять від
покоління до покоління.» Впевнена, що у шостому класі ви читали такі твори, які
житимуть ще не одну епоху. Сьогодні повторимо та узагальнимо вивчене. Сідайте
зручніше, будьте активними й уважними, наш «Літературний експрес» вирушає у
неймовірну подорож!
Зупинка «Біографічна» (за певними біографічними фактами назвати прізвище
письменника)
1. У 15-річному віці він
розпочав службу в Лондоні. Був вправним і талановитим у всьому, до чого брався,
─ чи то у скромній посаді дрібного клерка адвокатської контори, чи то у
складанні звітів засідань парламенту, чи то у написанні журналістських нарисів.
Ці тексти, підписані псевдонімом Боз, зробили його знаним автором спочатку в
Англії, а незабаром і в Європі. Численні прихильники ще тривалий час називали
письменника Бозом, хоча справжнє його ім’я було добре відоме. (Чарлз Діккенс)
2. Змалечку виявляв здібності
до математики, музики, французької мови, літератури. Надзвичайно старанно вчився,
намагаючись якомога більше взяти від кожної науки. Вільний від казенної служби
час віддавав літературній творчості. Спробував писати для театру, потім
зайнявся журналістикою. А коли почав складати байки, цей жанр, здавалося, вже
виходив із літературної моди. Та саме талант автора надав «старій добрій» байці
нового блиску. Його письменницький доробок ─ понад 200 творів, які стали
фактично народною творчістю. Їх цитували, а чимало висловів перетворилися на
прислів’я та приказки. (Іван Крилов)
3. Нащадок середньовічних
лицарів, він обрав професію льотчика, що за його життя вважалася найсучаснішою
і найризикованішою. У мирний час працював пілотом поштової лінії і
льотчиком-випробовувачем, а під час Другої світової війни служив у
розвідувальній авіації. Його книжки і сьогодні актуальні глибокими роздумами
про Людину ─ про повагу і любов до неї, про моральну відповідальність за
близьких, про почуття милосердя і братерства. (Антуан Марі Роже де
Сент-Екзюпері)
4. На жаль, майже немає
відомостей про його життя. Проте збереглося чимало легенд, що змальовують митця
як особистість, наділену непересічним розумом, почуттям внутрішньої
незалежності, багатою уявою та неперевершеною дотепністю. Будуючи свої твори на
інакомовленнях, він створив особливу художню мову, яка називається його іменем.
(Езоп)
5. Життя цього письменника
було незвичайним. Його біографія могла б бути покладена в основу захоплюючої
пригодницької історії про злети й падіння митця: величезну популярність і
політичні утиски, численні спроби розбагатіти та постійні борги, почесну роль
«довіреної особи короля» й ганебне становище в’язня, виснажливу літературну
працю і химерні підприємницькі проекти. Письменнику притаманні риси, характерні
героям пригодницького роману, ─ допитливість, непосидючість, схильність до
ризику та розіграшів. (Даніель Дефо)
6. Йому судилася рання
слава одного з найвидатніших письменників США. Джона Гріффіта Чейні (справжнє
ім’я митця) шанували як творця сильних і мужніх героїв, ним захоплювалися як
відчайдушною і сміливою людиною. Через матеріальні нестатки почав працювати у
12-річному віці, був і матросом, і «королем устричних піратів», і
золотошукачем. В історію літератури увійшов як відкривач Американської Півночі
─ її величної природи, суворих буднів, що випробовують людину на міцність і гуманність.
(Джек Лондон)
7. Життя
і творчість цього письменника пов’язані з
Україною. Народився у місті, яке на той час входило до складу
Катеринославської губернії (нині Дніпропетровська область). Бабуся по матері
була українкою, отож змалечку був
обізнаний з українськими традиціями, побутом, культурою, мовою, фольклором.
Згодом подорожував Полтавською і Харківською губерніями, кілька разів проводив
літо на Сумщині. У Криму побудував будинок, названий Білою дачею, який став
вітальнею для видатних діячів культури, друзів, прихильників творчості митця. (Антон
Чехов)
8. Твори
французького класика пригодницької літератури вирізняються насиченою
інформацією з різних галузей науки ─ географії, історії, фізики, математики, біології.
До ідеї «роману науки» він прийшов після досить тривалих пошуків, хоча його
зацікавленість пригодницькою та науковою літературою виявилася ще за дитячих
років. На замовлення журналу «Родинний музей» мав написати серію статей, що
стосувалися різних наук. Розпочавши роботу, він ретельно занотовував певні
відомості на окремих картках (на кінець життя письменник зібрав понад 20 тис.
карток). А згодом виникла ідея поєднати наукові факти з художньою вигадкою, і
це принесло авторові світову славу. (Жуль Верн)
9. Її називали «чарівницею
зі Швеції», «Андерсеном нашої доби». Її нагороджували численними національними
й міжнародними преміями, орденами й медалями, зокрема такими, як Золота медаль
до Премії імені Г.К.Андерсена, орден Усмішки, орден Нільса Гольгерсона.
Розважаючи дочку, вона вигадувала веселі історії, а згодом почала записувати й
публікувати їх. Так дбайлива мама перетворилася на всесвітньо відому
письменницю, твори якої перекладені багатьма мовами й цікаві не лише захопливими
пригодами, а й сповнені дитячими радощами. (Астрід Ліндгрен)
10. Упродовж тривалого
творчого життя опублікував понад 30 книжок. Однак його діяльність не
обмежувалася літературною творчістю, він брав участь у створенні анімаційного
кіно, телеп’єс і телесеріалів, навіть у розробленні інтер’єру космічного
корабля «Земля», виставленого у Діснейленді. Створені ним картини майбутнього
зазвичай демонструють небезпечність науково-технічного прогресу й розвитку
технократичного суспільства. Основою людського існування письменник вважав
працю, засновану на любові до життя й творчості. Такі моральні орієнтири
надають його фантастичним творам реалістичної правдивості. (Рей Дуглас
Бредбері)
11. Коли
запитали, який винахід є найнеобхіднішим для людства, він промовив лише два
слова: «Людське серце». Цю просту й мудру водночас відповідь можна вважати
гаслом творчості письменника-фантаста, перу якого належать десятки романів і
повістей. (Роберт Шеклі)
12.
Відомий дитячий письменник, лауреат Премії імені Г.К.Андерсена. Працював із
молодшими школярами, часто пропонував їм відповісти на несподівані запитання,
вигадати неймовірні історії. Чимало з творчих знахідок учителя-фантазера
увійшли до майбутніх казок. Вся його творчість позначена вірою в силу людської
фантазії. (Джанні Родарі)
13. Відіграв вагому роль у
культурному житті своєї країни. Творчий доробок цього митця вражає
різноманітністю. Він писав вірші й подорожні нотатки, художньо обробляв
фольклорний матеріал, перекладав європейську поезію з вісімнадцяти мов,
випускав збірки зарубіжних авторів. У своїх поетичних творах часто звертався до
теми минулого Америки, змальовуючи картини життя перших поселенців і принижене
становище корінних народів. (Генрі Лонгфелло)
Зупинка «Текстова» (продовжити фразу по тексту)
1. «Молода Лисиця побачила,
що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла.
Відходячи, сказала сама до себе:… («Вони кислі!»)
2. «Раптом якийсь відвідувач
у дальньому кутку схопився з місця і шмигнув до дверей. Двері були біля нього,
і він миттю опинився на вулиці. Але його поспіх привернув мою увагу, і я
відразу ж упізнав, що то був… (Чорний Пес»)
3. «До тебе прийдуть три
духи, ─ закінчив привид… Без їхнього візиту…(ти матимеш таку саму долю, як я.»)
4. «─ Не тужи, моя люба Оксано! ─
підхопив коваль, ─ я тобі дістану такі черевики,
що мало яка панночка носить.
─ Ти? ─сказала Оксана, швидко й згорда
глянувши на нього. ─ Подивлюсь я, де ти дістанеш такі черевички, які могла б я
надіти на свою ногу. Хіба принесеш ті самі, що носить…(цариця.»)
5. «─ Ні, голубе мій, бери
вище, ─ сказав товстий. ─Я вже до таємного дослужився… Дві зірки маю. Тонкий
раптом… (зблід, скам’янів, але скоро обличчя його покривилося в усі боки
широчезною посмішкою; здавалося, що від обличчя і очей посипались іскри.»)
6. «─ Біле! ─ гукнув він ще раз.
Це був благальний
крик дужої людини, що потрапила в біду, але…(Біл не обернувся.»)
7. «Завдяки режимові, який
заведено було за планом Максима, сліпий у всьому, де можливо, полишений був на
власні
зусилля і це дало… (якнайкращі наслідки.»)
8. «Узнати можна лише те,
що приручиш, ─ мовив лис.─ Людям уже бракує часу щось узнавати. Вони купують
готові речі в
торгівців.
Але ж немає таких торгівців, що
продавали б приятелів,
і тим-то
люди не мають приятелів. Як хочеш мати приятеля ─ (приручи мене!»)
9. «Ваша сила тільки в згоді,
А безсилля ─ в ворожнечі!..
(…Помиріться
ж, мої діти,
Будьте
друзями, братами!»)
10. «Він повагався, глибоко
вдихнув повітря, а потім очікувально розтис пальці й розгладив шматочок
помальованого полотна. Усе довкола спало під місячним сяйвом. А на долоні в
нього лежала…(усмішка.»)
11. «Минуло днів десять або
дванадцять, і мені спало на думку, що я, через брак книжок, пера та чорнила,
загублю рахунок дням і нарешті перестану відрізняти будні від свят. Щоб
запобігти цьому, я поставив чималий стовп на тому місці берега, куди мене закинуло
море, і вирізьбив на широкій дерев’яній дошці великими літерами напис: («Тут я ступив на берег 30 вересня 1659р.»)
12. « ─ Люди забули цю
істину, ─ мовив лис, ─ але ти не забувай. Ти назавжди береш на себе
відповідальність за тих, кого
приручив. Ти
відповідаєш за свою… (троянду »)
13. «Я намагався не
плакати, адже я був лицар. Та тієї хвилини вже не мав сили втриматись… Я
залишився сам-один. Я плакав і жалкував, що приїхав сюди… Я вперше подумав, що
мій тато-король не зовсім справедливий, бо…(це він послав мене в таку
небезпечну подорож.»)
14. «Після
тієї пригоди Скрудж не бачився більше з духами, але все життя він поводився, як
наказує любов до людей, уміючи
одривати в
себе й допомагати іншим, і про нього казали, що вже хто-хто, а Скрудж уміє шанувати
… (Різдво»)
15. «Учені нічого не сказали й дали
йому спокій. Але вони обстежили нишком його койку. У ній знайшлося… (повно
сухарів,
матрац був
напханий сухарями, в кожному закутку були сухарі.»)
16. «Тільки-но хлопчисько збагнув, що
ми залишаємо його вдома, він заревів, мов та сурма, і п’явкою прилип до
Біллової ноги. Батькові довелося одривати його поступово, наче пластир.
─ Чи довго ви його вдержите? ─ питає
Білл.
─ Сила в мене вже не та, що колись, ─
каже старий Дорсет, ─ але, гадаю, десять хвилин можу вам гарантувати.
─
Досить, ─ каже Білл. ─ За десять хвилин
я… (промчуся
через
Центральні, Південні й Середньозахідні штати і встигну добігти до канадського
кордону.»)